Хіба не дивно, як швидко ваш малюк перетворився на пустотливого дошкільника? Він став таким невгамовним і рухливим. Тепер вам знадобиться багато сил, щоб впоратися з його бурхливою енергією та допитливістю, а також спрямувати її у продуктивне русло.

Дослідження стверджують, що до п'ятирічного віку мозок людини розвивається на 90%. Тому це час, коли батькам треба опанувати себе й допомагати своєму дошкільнику гармонійно та всебічно розвиватися. Адже не секрет, що навчання починається вдома, у сім'ї.

Далі пропонуються поради, які допоможуть вам оволодіти азами виховання енергійних дітей дошкільного віку.

1. Розвивайте навички спілкування вашої дитини. Перебуваючи в дитячому садку, дитина повинна вміти словами повідомляти про свої потреби та взаємодіяти з людьми, які її оточують. Зокрема, позитивні комунікативні навички допоможуть дитині спілкуватися з вихователем, уточнювати будь-які свої питання й розвіювати сумніви та й просто відпрошуватись у туалет.

2. Навчайте дитину уважно слухати. На відміну від домашнього оточення, у дитячому садку діти повинні вміти мовчати та слухати те, що каже вихователь. Дитині необхідно звикнути знаходитися весь день в одному місці й уважно слухати те, що ви їй кажете. Розвивати цю навичку можна, розповідаючи дитині різні цікаві історії.

3. Давайте вказівки. Дитина у віці 4–5-ти років уже готова приймати ваші інструкції або інструкції вихователя. Грайте з нею в різні ігри, в яких від вас вимагається викласти певні поетапні вказівки або кроки, необхідні для виконання завдання гри. Це навчить вашого дошкільника правильно дотримуватись інструкцій.

4. Заохочуйте групові заняття. У дитячому садку деякі завдання діти виконують у групі. Удома також можна влаштовувати дитячі вечірки. Запрошуйте до себе додому сусідських малюків і дошкільнят, щоб ваша дитина могла спілкуватися з ними.

5. Розвивайте навички моторики вашої дитини. У дошкільному віці дитина вже добре вміє тримати олівець, користуватись ножицями, фломастерами або кольоровими олівцями. Ви можете тренувати навички дрібної моторики вашої дитини, пропонуючи їй малювати звивисті лінії й зиґзаґи і, звісно, розмальовувати.

6. Знайомте дитину з умовами дитячого садка. Відведіть дитину в дитячий садок перед початком навчального року, дайте їй можливість познайомитися з персоналом і провести там деякий час. Так вона зможе познайомитися з місцевою обстановкою, поспостерігати за тим, що там відбувається, і, коли ви незабаром залишите її там саму, вона буде відчувати себе спокійно.

7. Уточнюйте будь-які запитання, розвіюйте будь-які сумніви дитини. Розмовляйте з вашою дитиною про дитячий садок і допоможіть їй відчути радість і хвилювання із цього приводу. Допоможіть дитині звільнитись від будь-якого роду страхів, розвіюючи всі її сумніви, і переконайтеся, що ви повністю усунули всі її побоювання та хвилювання із приводу відвідин цього дошкільного закладу.

8. Допомагайте дитині набувати самостійності. Діти, які здатні самостійно подбати про себе, володіють більшою впевненістю, особливо в дошкільних установах. Важливо вчити й мотивувати дитину витирати ніс і рот, самостійно користуватися туалетом і т. п.

9. Приготуйте для дитини комплект запасного одягу. У дитячому садку дитина може облитись або забруднитись, наприклад, тоді, коли п'є компот, миє руки або малює фарбами. Забезпечте її запасним комплектом одягу, який буде зберігатися в її шафці, щоб у випадку необхідності вона могла перевдягнутися.

10. Надайте в дошкільний заклад повні дані про здоров'я дитини. Коли ваша дитина взаємодіє з іншими дітьми в дитячому садку, вона може легко підхопити інфекцію. У разі виникнення надзвичайної ситуації, пов'язаної з вашою дитиною, офіційні особи дошкільного закладу зможуть удатись до негайних дій, якщо заздалегідь будуть проінформовані про її медичну історію (включаючи дані про імунізацію вашого малюка).

11. Дотримуйтесь режиму дня. Часто з маленькими дітьми буває складно дотримуватись режиму. Важливо встановити для дітей такі правила, щоб не було необхідності постійно нагадувати їм про те, що вони повинні робити протягом дня.

12. Використовуйте почуття гумору. Трохи гумору полегшить ваші бесіди. Гумор також допоможе вашим дітям налагодити зв'язок з вами, краще розуміти вас і бути щасливими.

13. Не зловживайте виховним прийомом, який передбачає винагороду. Чим частіше ви будете використовувати винагороду в якості виховного прийому, тим більше діти будуть очікувати від вас подарунків за виконання навіть найнезначніших дрібних завдань і доручень. Будьте розсудливими. Допомагайте їм зрозуміти важливість маленьких завдань.

14. Навчайте дітей розставляти пріоритети. Для дітей гра завжди стоїть на першому місці, а навчання – на другому. Але батькам необхідно навчити дітей важливості своєчасного виконання домашніх завдань. Ключовим питанням є навчання дітей уміти розставляти пріоритети.

15. Дисциплінуйте дітей. Осуд і вселяння не допомагають у питаннях дисципліни. Якщо дитина забруднила фарбою шпалери, попросіть її прибрати все самостійно. Так вона зрозуміє серйозність виявленої неохайності. Не відкладайте уроки дисципліни. Якщо ви захочете перенести дисциплінарні заходи на інший день, інцидент може просто вилетіти з голови дитини.

16. Весело проводьте час разом. Намагайтеся частіше веселитися разом з дитиною. Проявляйте творчий підхід, слухайте музику, разом танцюйте.

17. Не будьте занадто жорсткими й суворими. Батьківська суворість породжує впертість дитини. Важливо демонструвати їй свою любов. Кажіть їй добрі й ласкаві слова.

18. Запобігайте істерикам малюка. Давайте дитині право вибору. Якщо вона влаштовує істерики, перенаправляйте її на інше заняття. Визначтеся з ситуаціями, які викликають її істерики, намагайтесь уникати їх. Навіть голод, потреба уві сні або втома можуть викликати подібні емоційні зриви.

19. Намагайтесь не казати «ні». Коли дитина занадто часто чує слово «ні», це змушує її відчувати себе обділеною в ніжності й любові. Це також породжує в дитини бунтарський дух, і вона може відмовитися слухати ваші інструкції та вказівки.

20. Не забувайте про те, що ваша дитина ще занадто мала, щоб розуміти абсолютно все.Не очікуйте, що малюк зрозуміє кожне ваше слово. Його світогляд поки ще не такий широкий, щоб він міг розпізнавати значущі й серйозні речі. Тому приведіть свої очікування у відповідність з віком вашої дитини. Шукайте творчі шляхи, щоб наставляти її.

21. Розповідайте маляті про наслідки поганої поведінки. Надзвичайно важливо вчити дитину розуміти, який вплив справляє хороша або погана поведінка. Дайте їй зрозуміти, що коли вона веде себе добре, усі навкруги цінують і підтримують її. З іншого боку, погана поведінка призводить до зауважень і негативних наслідків. Це допоможе їй бути уважною.

22. Не реагуйте занадто гостро, не беріть поведінку дитини близько до серця. Дітям властиво намагатися приховувати свої маленькі помилки. Просто приймайте ситуацію і скажіть, що ви чудово розумієте, хто винен у безладді.

23. Не перевантажуйте дитину. Батьки схильні очікувати, що дитина буде старанно вчитись. Але не перевантажуйте малюка занадто великою кількістю занять. Чим менше занять, тим краще він розуміє їх і засвоює нові знання.

24. Демонструйте позитивний приклад. Те, як ви робите в повсякденному житті, має великий вплив на поведінку вашої дитини. Кожного разу, коли ви складаєте свої речі на місце, закликайте дитину брати з вас приклад і складати свої іграшки.

Дошкільний вік – це вік, коли ваша дитина вже не маля і вже досить зріла для того, щоб дотримуватись ваших інструкцій. Це час, коли батьки повинні дозволити дитині всебічно й безперешкодно розвиватися й досліджувати навколишній світ!

Особливості сімейного спілкування

( як допомогти малюку в процесі соціалізації)

Традиційно головним інститутом виховання і соціалізації дитини є сім’я. Те, що дитина в дитячі роки набуває в сім’ї, вона зберігає протягом всього життя. Важливість сім’ї, як інституту виховання обумовлена тим, що в ній дитина знаходиться протягом тривалого часу життя і за тривалістю свого впливу на особистість жоден з інститутів виховання не може зрівнятися із нею.

Одним з ефективних засобів морально-емоційного виховання в сім’ї є спілкування батьків з дітьми як специфічний спосіб їхньої взаємодії, за допомогою якого здійснюється обмін інформацією з проблем морально-етичного змісту, розвиток моральної свідомості, формування моральних почуттів і переконань, регуляція і корегування вчинків і поведінка дітей. Особливо важливим є спілкування батьків із дошкільниками, оскільки незважаючи на зростаючу самостійність дітей, роль дорослих в їхньому житті ще дуже велика. Основні потреби у спілкуванні з дорослими починають переходити із практичної сфери (спільного виконання дій) у пізнавальну: дорослі стають джерелом різноманітних знань про навколишнє середовище. Діти виявляють підвищену чутливість до тону розмови, настрою співбесідника, ставлення до себе оточуючих. Вони також дуже чутливі до емоційного стану ровесників, легко переймаються їхніми почуттями. У цьому віці дуже важливо приділяти увагу вихованню гуманних почуттів та уявлень про доброту, чуйність, взаємодопомогу, дружелюбність. Потреба в спілкуванні з однолітками та дорослими визначає становлення особистості дошкільника.

Поводження батьків з дітьми відображає їхні почуття як до дитини так і до себе і буде визначати самооцінку дитини. Це означає, що батьки, які приймають себе, з більшою ймовірністю будуть приймати і свою дитину, ставитися до неї тепло і уважно, в результаті чого їхня дитина також буде приймати себе. У дітей, що мали довірливі відносини з батьками, переважає адекватна і стійка самооцінка

Хваліть дітей. Діти дуже цінують похвалу. Щиро хваліть конкретні вчинки дитини. Похвали можуть заслужити не лише незвичні вчинки, а й більш буденні: наприклад, якщо дитина вчасно прокинулась і зібралась в садок. Батькам важко приділяти більше уваги хорошим вчинкам дітей, а не зациклюватися на поганих. Часті докори здатні призвести до того, що дитина змириться з тим, що вона «не така, як треба».

Показуйте дітям свою любов. Це стосується як слів, так і дій. Дитині необхідно всіма способами дати зрозуміти, що вона особлива, не така як всі, і вона улюблена і незамінна.

Повага дуже важлива у вихованні: дитина повинна знати, що вона заслуговує не менше поваги, ніж Ваші дорослі знайомі і друзі. Особливо це стосується того, як Ви розмовляєте з дітьми: більшість батьків розмовляють з дітьми зовсім не

тим тоном, яким би вони розмовляли з дорослими людьми, а це найчастіше дратує і навіть принижує дитину. Не забувайте про такі прості слова як «будь ласка» і «дякую», якщо просите дитину щось зробити.

Будьте послідовними у своїх вчинках. В багатьох речах дітям важлива передбачуваність: їм треба чітко розуміти, чого від них хочуть батьки, і чого можна очікувати від батьків у відповідь на ті чи інші вчинки. Дітям повинно бути зрозуміло, яка саме поведінка розцінюється як прийнятна, а яка – ні.

Не вимагайте від дітей бути ідеальними. Ідеальних людей не існує, і батьки не повинні забувати, що це стосується і їхньої дитини. Дітям важливо усвідомлювати, що їх люблять і приймають такими, які вони є, не дивлячись ні на які недоліки. Це придає дитині більше впевненості, а, отже, не дозволяє впасти самооцінці. Деякі батьки вважають, що для того, щоб дитина домагалася успіхів, на неї необхідно здійснювати деякий вплив, але насправді така виховна політика здатна скоріш нашкодити, ніж принести гарні результати. Діти, яких батьки сприймають такими, які вони є, відчувають більше впевненості у собі, а, отже, більше здатні на ризики і вчинки, пов’язані з досягненням успіху. Діти, на яких постійно чинять тиск, рано чи пізно починають сваритися з батьками і уникати спілкування. Замість того, щоб сварити за помилки, Ви повинні звертати їх на корисний досвід. А замість того, щоб вимагати виняткових результатів – зменшити тиск на дитину і більше підтримувати будь – які починання.

Слідкуйте за своєю поведінкою. Самооцінка батьків відображається в їх поведінці, а діти, як правило, використовують поведінку батьків як приклад для наслідування. Неможна очікувати, що дитина буде адекватно себе поводити, якщо вона не бачить адекватної поведінки батьків.

Любіть свого малюка і приймайте його таким, яким він є. Ваші любов і розуміння – це найважливіше, що ви можете йому дати!